Навіщо малому місту стартапи?

Це складне та просте питання водночас. Міста, в яких активно розвиваються стартапи, характеризуються як території з інвесторами, університетами та технологічними компаніями.

Наприклад, Кам’янець-Подільський, невелике місто (100 тис. населення) на півдні Хмельниччини, повною мірою має можливість стати осередком динамічного розвитку різних проектів за умови при інтеграції усіх наявних ресурсів. Для цього має діяти стартап-центр (у нашому випадку, наприклад, клуб IT Castle, який ми започаткували у вересні 2019 року), де проходять відкриті лекції, обговорення перспективних проектів.

Зі слів учасників клубу, стартапи дозволять залучити нові інвестиції у місто, створять робочі місця та сприятимуть самозайнятості молоді, яка і є основною рушійною силою будь-якого стартап-проекту.

Такі очевидні переваги існування стартапів є найбільш зрозумілими та часто використовуваними. Але є і прихованні можливості, які можна забезпечити за рахунок тестування та впровадження інноваційних технологій. Коли місто стає майданчиком для впровадження інноваційних проектів, народжуються «Розумні міста». Виникнення та діяльність стартапів можливо порівняння зі створенням колеса, виникненням банківської системи, відкриттям пеніциліну – проте в окремо взятій вузькоспеціалізованій галузі.

Дана система співпраці стартапів і міст працює через науково-технологічні парки. Наприклад, такий парк, заснований гонконгським урядом у 2001 році, — це одна із найамбітніших у світі спроб створити підприємницьку екосистему, яка б приваблювала й поєднувала в команди найталановитіших молодих вчених і фахівців світового рівня. На 330 тис. кв. м території на березі океану працює близько 13 тис. людей із 680 компаній. Щодня тут проходять конференції, презентації, зустрічі з лідерами думок. Атмосфера спонукає до руху, спілкування та обміну ідеями й ресурсами. Центральна будівля Парку, знана серед резидентів як “Золоте Яйце”, названа на честь лауреата Нобелівської премії з фізики Чарльза К. Као. Без його напрацювань годі й уявити появу інтернету.

Ще це дало місту? Сьогодні Гонконг може похвалитися чи не найбільшою швидкістю веб-з’єднання. Водночас, за проривними інноваціями у сфері IT він суттєво поступається мегаполісам Японії та Сингапуру, але наполегливо бореться за першість. Нещодавно відкритий 55-кілометровий — і найдовший у світі — морський міст, який проходить містами дельти Перлинної Річки, зробить тіснішими зв’язки між Гонконгом та Шеньчженем, який прозвали «Кремнієвою долиною апаратного забезпечення». Керівництво Парку переконане, що з цим мегаполісом, який випереджає будь-який інший за темпами виробництва пристроїв, варто не так конкурувати, як співпрацювати.

За останній рік Науково-технологічний парк залучив близько $154 млн. прямих інвестицій від партнерських компаній. Ще близько $900 млн. на підтримку талантів, їхніх проектів та розвиток інфраструктури цьогоріч виділив уряд. Протягом наступних п’яти років Парк має намір сприяти збільшенню кількості стартапів з 270 до 500 через вже звичні для нього заходи: звільнятиме найперспективніші від сплати за оренду на два роки, спорядить найкращі своїми маркетологами та заохочуватиме бізнес-ангелів та венчурних капіталістів щедро вкладати в свої історії успіху.

Шлях розвитку міст через підтримку стартапів стає не тільки трендом – на сьогодні найбільші міста світу конкурують між собою за створеннями сприятливих умов для впровадження інновацій. Якщо місто прагне розвиватися, йому необхідні стартапи, які в сучасних умовах є рушієм економічної діяльності.

Чи може, наприклад, Кам’янець-Подільський стати містом стартапів?  Так. Тут присутні дві основні рушійні сили. Перша – молодь, яка і є автором більшості креативних ідей, адже її енергія та прагнення зможуть змінити світ. Друга –  наявність ряду інфраструктурних та інших викликів, вирішення яких і провокує появу бізнес-ідей. Відтак, працює принцип успішних стартаперів: немає проблем – є можливості.